Вадим

Інколи прокидаєшся зранку з передчуттям яскравого дня попереду. Не квапливо рушаєш до кухні, грієш серце філіжанкою кави і будуєш плани на день. Чудова погода за вікном вирішує все за тебе, і от, з фотоапаратом у сумці і величезними "вухами" KOSS ( ну а як же без музики) рушаєш у місто, назустріч яскравому дню. Автобус неквапливо відходить від зупинки, музика підтримує настрій, вдумлива посмішка знаходить твоє обличчя... Чудовий початок дня. І гроші є, вони ж не можуть не є... Це було б дуже підло з їхнього боку:) Перетинаємо міст, а ось і станція метро, час виходити. Аніж вирушити далі, знаходжу недорогу кав'ярню і покращую відчуття прекрасного не менш прекрасним сніданком. Ну тепер то точно день заладиться, інакше просто бути не може. Декілька знімків - як винагорода самому собі. Обожнюю знімати життя, таким, як воно є. Без прикрас. Випадково потрапивший в кадр студент, занадто гарне, щоб його оминути кадром, дерево, дівчина в метро... Життя таке яскраве... Навіть мегапікселі Олімпуса не завжди в змозі відтворити, те, що бачиш. Треба купувати кращу камеру:)
Але ця сторінка присвячується яскравості нашого буття, яку, на жаль, не завжди помічаєш. Тому саме час спускатися в метро. Тому що потрібно потрапити в центр міста, там мальовнича архітектура... Ескалатор, перон, вагон... Вдумливо розглядаю рекламу... Мимовільний погляд... Матінко рідна! В декількох метрах праворуч - нездійсненна краса у білій блузі. 220 Вольт напруги і замало кисню, це всі мої відчуття. Звичайно, лише на якийсь час, але заради цього потрібно жити! Такі моменти прикрашають життя! Воно, врешті решт, набуває сенсу. Дівчина вийшла на наступній зупинці, але бажання жити справжнім життям залишилось до вечора:) Як наслідок - чудовий день, чудові знімки, чудовий настрій. Життя влітку буває таким яскравим! Тож варто жити!