Monday, March 28, 2011 7:08:14 PM
Самотність...Вона є скрізь! На вулиці. В трамваях. В будинках. В повітрі. В душах людей. Часто відкриті, щирі, доброзичливі люди залишаються самотніми. Нікому не потрібними, забутими, як стара відживша свій вік іграшка. Тоді вони бродять вулицями шукаючи притулку. Шукають таке місце де б їх любили і вони були потрібними. Іноді буває таке, що серед своїх людина може стати чужою для всіх. В такі моменти вона залишається самотньою, безпомічною. Саме тоді їм потрібна наша допомога. Та ми чомусь відвертаємось і не хочемо допомогти. Чому ж ми такі жорстокі стали? Чому? Можливо нам потрібно задуматись над чимось чи щось поміняти в своєму житті. Можливо саме ми являємось причиною їхної самотності. Можливо... Можливо... Можливо... І ще багато раз можливо. Стільки скільки ми можемо сказати. Та насправді нам потрібно добре подумати над тим, які поступки ми робимо. Можливо ми теж в чомусь провинились. Потрібно розібратись у своїй душі...









