Це моє життя

І знов...йому знадобилась моя допомога. Хто б сумнівався! Навіщо ж тоді він робив вигляд, що ми - друзі? Він просто робив так, щоб я не змога відмовити...Але навіщо? Навіщо брехати, прикидатись? Я і так йому допомогла б.. Потрібно було просто попросити..по-людськи! Просто сказати, що потрібна допомога..Я б не відмовила! В будь-якому випадку це все буде на моїх умовах, не на його! Безкорисливо, з повагою...Я ціную свій час та свої зусилля! Не буду все робити замість нього, а вночі я спатиму! Він не вартий моїх переживань! Ми це вже проходили! Він просто скористається мною і все!
Сподіваюся, що хоча б чомусь навчилася! Хоча...Я завжди потрапляю на одні і ті самі граблі. Для того, щоб я все зрозуміла - шишка ще надто мала, до кісток ще не пробила!
Я ж напевне знаю, для чого я йому потрібна! Він не дружити зі мною хоче..І навіщо тільки погодилась допомогти?


Все як завжди! Моє життя - суцільний цикл подій, які повторюються тільки із різними змінними. А умови виходу з нього або ще не досягнуті, або їх і зовсім немає! Але так боязно відійти від звичного шаблону, зробити щось нове, невідоме, ризикнути...Що з цього вийде? До чого призведе? Ким я стану?
..невідомо..